Народився в Тернополі. Навчався на юридичному факультеті ЗУНУ (раніше ТНЕУ), куди вступив у 2008.
Вів активне студентське життя: був старостою, очільником молодіжного правового гуртка, волонтером і громадським активістом.
Добровільно вступив у лави ЗСУ. Спочатку став командиром взводу роти охорони Тернопільського міського ТЦК та СП.
Пізніше його перевели у 68-му окрему єгерську бригаду на посаду командира взводу.
Загинув 17 квітня 2023 разом із побратимом Олегом Барною під час штурму позицій окупантів поблизу села Павлівка на Донеччині.
Прощання із захисниками відбулося Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності в Києві.
22 квітня 2023 Валерія Дорохова поховали на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій.
24 серпня 2023 «За особисту мужність, виявлену у захисті державного сувернітету та територіальної цілісності країни, самовіддане виконання військового обов’язку» Валерій Дорохов посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
28 квітня 2023, згідно з рішенням сесії Тернопільської міської ради, посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
vl33d